Цьогорічні збори з підрозділами територіальної оборони (ТрО) попри в цілому задовільну організацію навчального процесу ще раз оголили головну ваду тих засад, на яких держава наразі намагається їх створювати.
Головною вадою є те, що сили ТрО формуються на принципах суміші махрової радянщини і боязні власного народу. Де-факто і де-юре Збройні Сили продовжують ігнорувати громадянський воєнно-патріотичний рух, воєнно-патріотичні організації, які протягом всього часу московитської агресії проводять навчання громадян військовій справі на добровільних засадах. У всіх областях, в яких проводяться навчальні збори, величезні проблеми з комплектуванням підрозділів ТрО. Більшість з них існують суто на папері, переважна частина приписаних військовозобов’язаних не відвідують і не хочуть відвідувати занять з бойової підготовки. Через те на зборах переважно присутні не сталі підрозділи, а “збірна солянка” із людей, які а ні до зборів, а ні після зборів не тренуються спільно. Таке становище призводить до того, що попри проведенні збори ми не матимемо а ні злагоджених підрозділів, а ні підготовлений командний склад підрозділів ТрО, а ні якісний постійний інструкторсько-викладацький склад для підготовки таких підрозділів.
Уведення у військкоматах окремих посад офіцерів з ТрО ніяким чином не розв’язало ці проблеми.
Український Легіон вже третій рік, Рух сприяння територіальній обороні України вже майже рік наполегливо пропонують військовим і державним адміністраціям вивчити наш досвід роботи, який засвідчив набагато вищу ефективність роботи з резервістами, ніж те що намагаються робити Збройні Сили.
Лише спільна робота Збройних Сил, органів самоврядування, воєнно-патріотичних організацій дасть змогу побудувати потужні сили територіальної оборони, спроможні до виконання завдання із оборони нашої землі.
Це ми неодноразово пропонували на всіх рівнях керівництва державою і Збройних Сил, від місцевих до найвищого.
Пропоную Президенту України, Міністру оборони України, начальнику Генерального штабу Збройних Сил України припинити безглузде ігнорування тих справжнім можливостей, які має воєнно-патріотичний рух і надалі діяти заради зміцнення оборони нашої країни спільно на рівноправних засадах.
Ми маємо набагато більшу довіру в суспільстві, ніж державні органи і кращий досвід. Лише спільно з нами держава буде спроможна гарантувати оборону країни.
