Польові пригоди 21-го ввідного

Наводимо враження від польового виходу, яким зазвичай завершується ввідний курс, від одного з відвідувачів цього курсу.

15.10, Оперативний час 6-00. Підйом.

Позаду ніч охорони табору, протидія диверсійним групам, довгі чергування на призначених постах. Кожна зміна поспала максимум 2 години поспіль.
Але пора збиратися - попереду довгий день.

6-15. Ранкове шикування, руханка, фізичні вправи.
6-40. Взвод отримує вільний час поснідати, зібрати екіпірування та підготуватися до виїзду з тренувального табору.
7-55. Усі в строю. Звучить команда "По автівкам" і 21й ввідний вирушає.
8-20 ранку. Взвод 21 ввідного курсу автоколоною прибув на призначеме місце зустрічі на м. Харківська. Застали підрозділи базового курсу (взвод "Славутич" та "Інквізитори"), які отримували завдання від Шатуна (інструктор - ред.). Вони сьогодні будуть працювати у ролі умовного противника.

Екіпірувалися, налаштували радіообмін, розібрали яким чином має працювати дозор та бокові застави при пересуванні колонни на марші. Розібрали, як повинний працювати підрозділ у разі контакту з противником, хто куди розгортається та що робить.
Шикування, оголошення розпорядження на марш. Призначили дозорне відділеня. Довели порядок дій при загрозах. Призначили спостерігачів за повітрям. Як підсилення у дозор призначили командиром Альпініста, який зголосився цього дня допомогати.
Дали фору базовому курсу для виходу на позиції та влаштування засідок на шляху пересування.

8:40 - вирушили.
Хлопці, які потрапили у бокові застави, відчули на собі усі радощі призначення одразу по виходу, з початком роботи патруля. Косогори, рівчаки, кущі і все цигель-цигель, бо основний підрозділ не зупиняється.

За 5 хвилин руху перша доповідь від дозору про зоровий контакт на 1 годину. Як заплановано 3-є відділення розгортається для атаки у фланг, але не усе так просто - місця для розгортання не вистачає - далі обрій. Противник розірвав контакт та пішов на 12 годин вздовж обрія. Повертаємося на маршрут.
Ще декілька хвилин руху - підрив вибухового пристрою на рівні голови колони. З особового складу ніхто не відреагував та не заліг - зальот.  🙂
Права бокова застава вступила у бій з противником на 2 години, 2-ге відділення підтримало вогнем, третє розгорнулося у фланг, як на картинці та почало переслідування противника. У цілому вийшло не погано. Команда відбій - повертаємося на дорогу та вирушаємо далі.
Отримали нагоняй від Шатуна через те, що йдемо дуже повільно та обережно, що розтягнулися. Я, за старою звичкою підрозділ перевів у режим роботи розвід підрозділу, а потрібно було походним маршем та зімкнутим строєм йти, але із дозором та боковими заставами...
Перешикувалися. Вирушили.
Надалі пересування відбувалося без зіткнень. По ходу загубили одного бійця з правої бокової застави через те, що він відстав після побігеньок по рівчакам. Довелося зупинитися та чекати.

9:00 - Прибули на плац перед ТЕЦ. 10 хвилин на відпочити.
Шикування.
Оголошення бойового розпорядження на марш, розгортання, оборону, розвідку та наступ. Дозорне відділення змінене на 2-ге. Короткий інструктаж.
Вирушаємо за маршрутом: ТЄЦ - яр - будиночок мисливця - лінія ЛЕП - міст через р. Вонючку.

При виході на тактичне поле на ділянці яр-будинок мисливця вогневий контакт із засідкою противника на 7 годин. Ліва бокова застава перша прийняла бій. Ядро групи - 3 відділення після невеличкого тупняка розгорнулися у напрямку противника, 1 відділення пішло на виконання маневру охоплення зправа.
Але прикол був у тому, що відділенням довелося наступати через поле як переоране та заросло будяками до поясу.  🙂
Попри все, як для початківців маневри були виконані достатньо непогано - противник виходячи з позицій чисто підставив фланг маневровій групі та був умовно знищений (на мій погляд).
Відбій. Виводимо підрозділ на шлях, рухаємося взводной колоною далі, вже без дозору.

Навчальний блок.
Намагаємося відпрацювати розгортання та пересування у різних формаціях на реальних відстанях. Виявляється, що не така це й простав справа. Весь час одна чи інша частина шеренги то тормозить, то виходить наперед. Шатун нервово палить, матюкається про себе та вголос жалкує, що не можна надавати копняків курсантам. Як покарання за неповагу до іншого флангу шеренги лівий фланг вирівнює стрій по пластунськи.
Близько години розгортаємося у різних напрямках із взводної колони до ланцюга та згортаємося. Виходить не дуже.  🙁

Робимо перерву 10 хвилин. Спостерігаємо, як лівим флангом понад ТЕЦ проходить невеличка група умовного противника, ну дуже приховано.  🙂

Шикування, продовжуємо виконання попередньої місії. Виходимо у визначеному напрямку, даю команду "на рубіж опора ЛЕП - пісчаний курган у ланцюг руш". Командири командують, взвод розгортається у лінію відділень, далі тупняк.
"Взвод стій, кругом, 100 кроків вперед руш, кругом".
Короткий інструктаж і по новому.
"Взвод стій" - підрозділ занімає позицію лежачи до бою.
"Окопатися".

Оперативний час 11:20.
Виділяємо 2 розвід групи по 3 людини для здійснення розвідки правого та лівого флангу імовірного противника. Час на розвідку - 1 година.
Групи інструктує Альпініст і вони виходять на розвідку, але рухаються повільно, доводиться їх поквапити.
Доки взвод копає, розвідка повзе я вихожу вперед на рекогносцировку - нам ще наступати, розгортатися та повзати...

Права розвідгрупа вскриває секрет противника, умовно знищує його, але просуваючися далі потрапляє під вогонь основного підрозділу, який перейшов у наступ. Ліва розвідгрупа продовжує просуватися вперед з метою знайти кинуті позиці противника. Але також не може просунутися далі, тому відходить назад та прикриває лівий фланг взводу як бойове охоронення.

Час 12:15, спостерігаю ланцюг противника, наші позиції обладнані частково. Є повністю готові шанці на дорослих, а є на річних немовлят. Одразу можна побачити, хто нагострив МПЛ, а хто ні. Взвод зі сторони виглядає як гупа гусаків, що витягнули шию та намагаються роздивитися противника. Загальна команда усім крім спостерігачів притиснути голови до землі.
Спостерігаю, що один з підрозділів противника промахнувся та вийшов значно правіше наших позицій, даю команду 1му відділенню кинути шанці та під прямим кутом до решти взводу прикрити наш фланг.
Командир підрозділу противника що вийшов мимо нас прийняв рішення розгорнутися нам у правий фланг, для цього вони вирішили бігом пересунутися на рубіж переходу у атаку. З наших позіцій це виглядало, як мішень "бігучий кабан" та фоні піщаного кургану.
Противник з двох напрямків переходить у атаку. Закидує нас гранатами, ми відповідаємо вогнем та гранатами також.
Відбій.

Наступ противника був помічений завчасно, вогонь був відкритий за командою на відстані до 200 м. Як виявилося - противник не розвідав наші позиції, наступав всліпу. Головна його помилка у тому, що не скористався курганами на свому шляху та не здійснив дорозвідку.

Противник вирушає на власні позиції, а ми даємо фору та готуємося до власного наступу, проводимо інструктаж з групою розгороджування та розмінування, закопуємо щойно викопані окопи.

Шикуємося у взводну колону, починаємо висування у напрямку позицій противника. По ходу отримую нагоняй від Шатуна, що запізно розгорнув взвод, бо "ми прийшли навчатися, а не якнайшвидше атакувати".
Розгортаємося у ланцюг, маневруємо правим та лівим флангом, пересуваємося перебіжками, переповзаннями у різному порядку. По двоє по троє, по відділенням тощо. Періодично розгортаємося у іншому напрямку та проходимо дистанцію повторно. Усе ускладнюється досить важкими ландшафтом - усе перекопано, кургани, рівчаки, рослинність та калюжі.
Напевно найжосткіше випробування для ввідного курсу після майже безсонної ночі.

Відпрацьовуючи ці маневри виходимо на умовно заміновану ділянку, група розгородження облаштовує прохід, команда "Димову завісу підняти" і під прикриттям завіси підрозділ долає заміновану ділянку.

Таким чином ми майже впритул наблизилися до імовірних позицій умовного противника. В нас та сама проблема - їх позиції нам рохзвидати не вдалося через брак часу.

У розгорнутому строю виходимо майже до моста, коли починається вогневий контакт. Умови місцевості призвели до того, що третє відділення було розгорнуте за рівчаком, окремо від 1 та 2, які вже вступили у бій. Доки 1 та 2 віділення атакували позиції противника, 3є зробило маневр, здолало рівчак та зайшло у правий фланг противника.
Із застосуванням димів, гранат та стрілецької зброї взвод початківців витиснув умовного противника з позицій, який настільки не очікував натого натиску, що був готовий вже переходити у рукопашну.  🙂

На цьому наші навчальні питання були вирішені. Курс скінчився короткою промовою інструктора, основу якої склали слова: "Усім дякую, до побачення".  🙂

Фото на пам`ять і ми колоною вирушаємо до метро, прощаємося та по домівках.

No Comments Yet.

Коментувати