Вже вдруге наш побратим, член Ради ГО «Український Легіон» Олексій Кавлак (позивний Змій) разом з командою однодумців, взяли участь у керівництві фестивалю "Нащадки вільних",, який був організований департаментом патріотичного виховання Міністерства молоді та спорту.. Цього року і мені випала честь прийняти в ньому участь в якості інструктора (на добровільних засадах звичайно). Сам фестиваль проходив в славетному місті Миколаїв.
Отже, склад учасників: іноземні гості - Литва і Молдова, наші команди - Київ (дві команди), Миколаїв, Одеса, Рівне, Черкаси, Чернігів, Новодністровськ, Кропивницький. Всього 11 команд і тільки 5 номінацій на перемогу! Команди змагались в таких номінаціях: Творчість - представлення героя, Хореографія – танці, Туризм – вузли і переправа, Медицина – домедична допомога, Зброя – зборка/розборка, безпечне поводження. Крім змагань команди мали змогу познайомитись з традиціями та культурною спадщиною наших закордонних друзів, відвідати канатний парк, покупатись і позагарати на Південному Бузі та Чорному морі, знайти нових друзів та весело провести час. Але все по черзі.
Отже, день перший, точніше другий, бо перший день пройшов у виснажливій дорозі в автобусі і ми по приїзду дали командам відпочити. А на другий день нас чекали представлення команд та початок навчань. Після руханки, водних процедур і сніданку ми знайомились з командами. І вже на цьому етапі стало зрозуміло, що команди дуже по різному підготовлені і є явні фаворити в тому чи іншому напрямку. Так команди з Черкас і Одеси одразу вразили своєю співучістю та танцями. Після представлення команд і обіду, всі розійшлись по навчальних місцях – хореографія, медицина, туризм і зброя. З першого ж дня всі команди наполегливо опановували нові знання та повторювали вже відомі. Після вечері була ватра біля якої команди знайомилися ближче і співали українські, литовські і молдавські пісні.
На другий день був запланований творчий конкурс – представлення героя та відвідини музеїв Миколаєва. В творчому конкурсі вразили Черкаси. Їх Герой – МІФ (Момот Ігор Федорович) генерал-майор (посмертно) прикордонних військ. Представлення, яке хлопці і дівчата зробили, навіть мене розчулило до глибини душі. Звичайно вони перемогли. Незважаючи на серйозну конкуренцію з боку Молдавії з їхніми танцями, Одеси та Кропивницького, які теж представляли АТОвців, що загинули за нашу батьківщину, та литовців, які співали мантри та розповідали про лісових братів-партизанів. В цілому було дуже цікаво і пізнавально. А після обіду ми всі відправились в Миколаївський обласний краєзнавчий музей та Музей суднобудування та флоту, по дорозі не забувши відвідати парк в якому стоять БТР, БМП, СЗУ та САУ. Діти були в захваті від екскурсії і повертались втомлені але щасливі. А ввечорі їх очікував сюрприз. Наш хореограф Макс влаштував їм дискотеку. Про радість від такого сюрпризу годі й писати.
Третій день ознаменувався походом в гості до хлопців з 79-тої окремої десантно-штурмової бригади, яка знаходилась в кілометрі від нас. Відвідини військової частини почались з покладання квітів до пам’ятника воїнам, що загинули захищаючи нашу батьківщину. Після цього була коротка розповідь про десантні війська, показ зразків сучасного озброєння бригади, відвідини тренувального майданчика для стрибків з парашутом, лазання по БТРу та спроба подолати «рукоходік» на спортмайданчику в/ч. Останнє закінчилось мозолями на руках юних воїнів, що в подальшому внесло корективи у вечірні плани. Ну і на останок була загальна фотографія на фоні БМП. Вечірні заняття вирішили відмінити через «рукоходік» і у дітей з’явився такий бажаний вільний час. Ну а після вечері всіх чекала дискотека, про яку DJ Макса вже встигли попросити всі дівчата.
Четвертий день був на морі. І це було прекрасно! Тут вже відпочили всі. І діти, і вихователі, і інструктори. Для початку ми організували чемпіонат з волейболу, в якому приймали участь команда інструкторів та змішані команди з різних регіонів. Грали на відтискання. Команда, що програла відтискалась 20 разів. До нас навіть приєднались команди місцевих пляжників. Відтискались всі. Ввечері після моря довелось проводити перенесене з учора заняття. А після вечері знову дискотека, на якій бажаючих було зовсім трошки. Дались взнаки морські прогулянки і вечірні заняття.
На п’ятий день був фінал. Але перед фіналом в першій половині дня миколаївські козаки влаштували для нас свято, на якому ми познайомились з козацькими іграми. Нажаль в повній мірі насолодитись ними не дав дощ, який таки впав зливою і розігнав нас спочатку по кущах а потім і додому. На щастя, дощ бу не тривалий, то ж нічого не завадило нам вже після обіду провести фінальні змагання нащадків вільних. Інструктора в кожній дисципліні протягом 4 днів відбирали кращі команди, які будуть змагатись у фіналі.
Переможці були не очікувані. Так в конкурсі з хореографії діти мали станцювати вивчений ними під керівництвом хореографа Максима танок. Незважаючи на кращий виступ Одеси (це моя суб’єктивна думка), перемогу здобули Черкаси. Наступними фіналістами в дисципліні туризм були команда туристів з Кропивницького і команди виживальщіків з Києва. Скажу одразу: туристи – кращі туристи, ніж виживальщики. Що в принципі і не дивно. Але завдання, що їх було задано нашим інструктором Олександром «Туристом», повністю не зробив ніхто.
Далі була медицина, в якій змагались команди з Литви, Одеси, Рівного та Миколаєва. Як сказав інструктор пан Дмитро, Голова 44 навчального центру: «оцінювати дії команд при наданні першої домедичної допомоги буду за 25 параметрами». Завдання було і не складне, і складне одночасно. Треба було надати допомогу перехожому, що лежав без свідомості на тротуарі, викликати швидку і не дати перехожому померти. Але перехожий постійно хотів віддати душу богові, тож хлопцям і дівчатам було непереливки. Перемогу в цьому змаганні здобули литовці. І на останок, щоб не перенавантажувати нашу молодь, ми з паном Віталієм «101» провели змагання з розборки/зборки АК та спорядження магазину. В запеклій боротьбі між Молдовою та Новодністровськом перемогли останні. Хоча Молдова були явними фаворитами в цьому конкурсі. Тим солодша була перемога Новодністровців.
Після змагань і оголошення результатів було урочисте закриття фестивалю, вручення дипломів переможцям, фотографування та обмін контактами, радощі дітей і дискотека. А поки діти розважались на дискотеці, дорослі обмінювались враженнями за келихом квасу і шашликами…
На останок хочеться сказати слова вдячності всім учасникам цього чудового фестивалю. І, в першу чергу, звичайно Олексію Кавлаку, який організував все, зібрав всіх, і провів титанічну роботу, щоб фестиваль відбувся. Також хочу подякувати всім інструкторам, що працювали з дітьми. Ви справжні фахівці своєї справи, і в такій команді однодумців працювати було легко і приємно. Велика подяка вихователям і керівникам всіх команд за чудових, вихованих, натхненних дітей. Ваша праця дає надію на наше майбутнє. Ну і самі теплі слова вдячності хочеться сказати дітям, які вже сьогодні є основою нашого майбутнього, які надихають нас на роботу та вселяють віру в краще майбутнє. Окрема подяка нашим гостям з Литви і Молдови, які зробили цей фестиваль міжнародним і поділились частинкою своєї культури і традицій.
Також хочу подякувати всім тим без кого цей фестиваль не відбувся би: пану Миколі Ляховичу – керівнику відділу національно-патріотичного виховання Мінмолодьспорту та його працівникам; начальнику Управління з питань молоді та туризму Миколаївської ОДА пану Максименко Олександру та головному спеціалісту того ж управління пану Сівак Віталію, який провів з нами всі 5 днів в Миколаєві, працівникам санаторію «Інгул» за смачну їжу; миколаївським козакам за розвагу та цікаві ігри; керівництву 79 ОДШБр і всім хто допомагав в проведенні фестивалю!
Заступник Голови ГО «Український Легіон»
Голубчик Олександр
